... І йому, і тобі.
Все, дитино, заспокойся і живи далі. Милуйся його посмішкою, як квітами в чужому садку, які зась чіпати. Пиши з нього Богдана, вони все одно надто схожі і не в останню чергу тому, що ти коригувала Богдана, спостерігаючи за ним. Але не нав'язуйся. Це огидно. Не злися - не має причини. Не прокручуй в голові тисячу раз одну й ту саму хвилину, ти все одно її не напишеш, бо Роксана - все ж не ти, далеко не ти...
Перестань себе мучити дівчинко. Нерозділена любов краща, ніж ніякої. Та й він повівся благородно, не висміяв твої почуття (ну не віриш же ти, що він і справді нічого не помічає?). Тож можна зробити висновок, що ти справді закохалася в хорошу людину. Не всім так щастить - з першого разу -, втішся цим. І заречися повертатися з пікніка поночі однією з ним дорогою. Аби не стався рецидив.
Немає коментарів:
Дописати коментар